top of page

Вас вітає психологічна служба Борівського НВК

Психологічна служба нашого закладу завжди готова надати консультації стосовно  виховання та особливостей  психофізіологічного розвитку вашої дитини, допоможе вирішити проблеми міжособистісних взаємостосунків.

У школі працює психолог та педагог соціальний 

 

Кирпа Олена Анатоліївна

Графік роботи

Понеділок 7:00-15:30 каб. №38

Вівторок  7:00-15:30 каб. №38

Середа  7:00-15:30 каб. №38

Четвер  7:00-15:30 каб. №38

П'ятниця  7:00-15:30 каб. №38

Методичні проблеми служби:

1. Якісний соціально-психологічний супровід школярів під час адаптації до нових умов навчання.

2. Емоційно-естетичний розвиток дитини, національно-патріотичне виховання, вибір здорового способу життя в умовах впровадження державних стандартів загальної початкової, базової та старшої школи»

Пам’ятка  для батьків

  1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості дитини.

  2. Не ображайте, не бийте й не принижуйте дитину. Пам’ятайте: навчання – це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

  3. Не виховуйте дитину безпосередньо у школі, знайдіть час для бесіди з нею. У процесі спілкування не реагуйте бурхливими емоціями, не засуджуйте дитину, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок.

  4. Намагайтесь контролювати режим дня дитини.

  5. Пам’ятайте, що дитина – ваше відображення (грубість породжує грубість, крик – крик, а доброзичливість і взаєморозуміння – добро і злагоду в сім’ї). Запитайте себе: “Чи хочу я , щоб моя дитина була схожа на мене?”

  6. Якщо ви помітили, що в дитини “важкий” період, - підтримайте її, щоб вона не схибила, а пішла правильним шляхом.

  7. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права (на навчання, відпочинок тощо) і певні обов’язки (учитися, ввічливо ставитися до інших тощо).

  8. Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти її, згадайте себе у цьому віці, допоможіть, якщо потрібно (лагідним, ніжним словом).

  9. Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

  10. Ви дали дитині життя, тож допоможіть дитині зорієнтуватись у бурхливому морі життєвих подій!

 7 правил
успішного батьківства

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.  Ваша  поведінка - приклад для наслідування. 
2. Змінюйте ситуацію, а не дитину.
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість. 
3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:
4. Висувайте реальні вимоги.
Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви  в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
5. Обирайте виховання без побиття та крику.
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.
6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. 
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно  пригнічуєте.
7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша  дитина. 
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

НЕ СТАНЬ «ЖИВИМ ТОВАРОМ»

ДЛЯ ТОРГІВЦІВ ДІТЬМИ!

     На жаль, у сучасному світі все ще існує рабство й торгівля людьми. Злочинці використовують дорослих жінок та чоловіків, дітей, літніх людей для експлуатації та отримання незаконного прибутку. Вони обманюють людей, пропонують їм гарний заробіток і хороші умови, щоб вивезти людину в інше село, місто або країну, а потім примусити її заробляти для них гроші. Оскільки людині погрожують, б’ють або примушують до вживання алкоголю чи наркотиків, вона вимушена підкорятися й займатися проституцією, працювати на важких неоплачуваних роботах (на будівництві, у сільському господарстві тощо). Крім того, злочинці часто використовують дітей для жебрацтва, залучення в кримінальну діяльність чи примусове вилучення органів людини.

     Обережно! Усе частіше трапляються випадки, коли людей заманюють у тенета рабства добрі знайомі, друзі й навіть родичі. Вони можуть знати про твої проблеми й бажання (потрібні гроші, непорозуміння з батьками чи однолітками, бажання побачити світ тощо) і використовувати це, щоб схилити тебе поїхати заробити гроші, відпочити, повчитися або оздоровитися в іншому місті, державі.

Для того, щоб не стати жертвою торгівців людьми:

• Не погоджуйся на пропозиції поїхати до іншого регіону або країни, не порадившись із батьками або іншими дорослими, яким ти довіряєш.

• Пильнуй, коли тебе просять або нікому не казати про поїздку, або запросити в поїздку декількох твоїх однолітків, але так, щоб їх батьки й інші дорослі про це не знали.

• Не варто слухатися злочинців, які пропонують нічого не казати батькам, а «просто взяти з дому речі й документи, поїхати працювати й зробити всім величезний сюрприз,повернувшись додому з купою грошей». Майже завжди такі поїздки закінчуються знущаннями й насильством, а знайти людину, яка не сказала, куди їде, дуже важко й потребує багато часу.

• Якщо все ж таки ти вважаєш за доречне прийняти таку пропозицію,обов’язково залиш інформацію про те, куди і з ким ти їдеш, людині, якій довіряєш. Запиши всю відому тобі інформацію про поїздку (адреси майбутнього місця проживання,роботи або навчання, номери телефонів, імена та прізвища всіх осіб, які допомагають тобі поїхати або зустрічатимуть у місті прибуття, тощо) і залиш ці відомості людині, якій довіряєш.

• Цій же людині варто залишити копії документів, які ти братимеш із собою (свідоцтво про народження, паспорт або проїзний документ дитини тощо), та твоє фото.

• Домовся про регулярний зв’язок із цією людиною (наприклад, ти телефонуватимеш їй раз на 3 дні) і кодову фразу, яка допоможе їй зрозуміти, що в тебе виникли проблеми. Наприклад, якщо твої телефонні розмови слухають злочинці, ти можеш запитати «Як справи у Сашка?» (наче це про вашого спільного знайомого),і людина зрозуміє, що треба звертатись до батьків і поліції, адже з тобою сталося лихо.

• Якщо ти їдеш до іншої країни, знання декількох фраз мовою цієї країни може стати в нагоді. Зокрема, варто вміти сказати «Мене звуть…», «Я приїхав з України», «Допоможіть мені», «Мені потрібно дістатися до поліції (або посольства України)». Англійську мову розуміють у багатьох країнах світу, тому варто завчити ці фрази англійською мовою «My name is…»,  «I came from Ukraine», «Help me», «I need to get to polise».

• Обов’язково дізнайся, візьми із собою та вивчи напам’ять номери телефонів організацій, які зможуть тобі допомогти, якщо трапиться лихо. Це може бути посольство чи консульство України в державі, куди ти їдеш, телефони міжнародних чи інших організацій, які допомагають дітям. Також можна зателефонувати на національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

 0-800-500-355 або 386 (з мобільного).

Телефони довіри:

Дитяча лінія

116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству

116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини

0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини

044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги

0 800 213 103;

Національна поліція України 102.

bottom of page